середа, 15 червня 2022 р.

НА ВАХТІ СЛУЖІННЯ

 На цю Вахту члени ТТ відділення «Лайя», місто Кропивницький, стали практично з самого початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України.

Вже на третій день, а саме 26 лютого 2022 року, о 21.00, провели  колективну Медитацію, направлену на захист територіальної цілісності, незалежності, свободи, єдності в нашій країні, на підтримку захистників Вітчизни, кожного, хто бере участь у боротьбі проти зла, а також на духовне відродження всього людства на планеті Земля. Нами було прийнято рішення стояти на Вахті Служіння до повної Перемоги України. Ми тримаємо своє слово. До нас приєдналися члени наших родин, друзі з кола теософського оточення, знайомі з Харкова, Полтави, Одеси, однодумці Руху Гуманної педагогіки України. Віддано служить цій акції Людмила Передерій, яка натхненно і творчо проводить щоденні Медитації.

В цілому членами ТТ Відділення надіслано 3500 грн. до Фонду «Повернись живим». Найбільший внесок зробила Любов Ігорівна Нургалєєва.

З появою в місті перших біженців активувалася робота по їх розміщенню. Неодноразово Людмила Василівна Передерій разом зі своїми дочками Іриною та Вікторією брала участь в обладнанні місць в школі та реабілітаційному центрі Кропивницького для надання притулку громадянам з різних міст України.

Декілька разів Раїса Калашнікова та її дочка Анна віддавали свої квартири біженцям з Харкова. Сама Раїса Михайлівна опікує з першого дня і до цього часу двох жінок (одна з яких була вагітна). Вона познайомила їх з теософським вченням, засновниками ТТ Оленою Петрівною Блаватською та Генрі Стіл Олькоттом, роботою відділення «Лайя» та його Сайтом, посприяла отриманню ними художньої літератури в Обласній Універсальній Науковій бібліотеці імені Д. І. Чижевського, а також наблизила до щоденної Медитації.

Зараз разом з ними ми всі радіємо появі на світ нового громадянина України – Михайлика, який в майбутньому має визнати місто Кропивницький своєю маленькою Батьківщиною.

Впродовж всього воєнного періоду нас не покидала думка, як і чим допомогти тим, хто постраждав у цій запеклій війні. І відповідь прийшла. Нам стало відомо, що в медичних закладах обласного центру знаходяться на лікуванні воїни з різних міст України. Разом з тим, ми також знали, що завітати у будь-яку лікарню не просто, бо туди не пускають. Та Вищі Сили допомогли: нам вдалося знайти контакт з організатором однієї волонтерської групи священиком Греко-Католицької церкви отцем Іваном. І він відгукнувся на наше прохання – приєднав до неї члена нашої теософської групи Раїсу Калашнікову. Одночасно до цієї справи долучилися член ТТ Любов Нургалєєва, друзі з кола теософського оточення Олена Резніченко, Наталя Мединська, Надія Рязанова. Кожен зробив свій особистий внесок в цю благородну справу і, як наслідок, ми не один раз відвідали воїнів двох відділень обласної лікарні, встановили через Володимира Бурду з Львівської області тісні стосунки з його товаришами по палаті 369 щелепно-лицевого відділення лікарні й допомогли чим могли, щоб підняти їх настрій та прискорити одужання.

З першого дня війни на Вахті Служіння незмінно стоїть член ТТ Лариса Петрівна Шелест. Щоразу, як тільки вона йде до магазину для власних потреб, а це буває 5-6 разів на місяць, не забуває поповнювати «волонтерську корзинку» для учасників Територіальної оборони. Поряд з нею майже завжди можна побачити члена ТТ Галину Євгеніївну Цапенко, як вірного, надійного друга і помічника. 

Зараз члени ТТ відділення «Лайя», як Єдине Ціле, продовжують тримати ВАХТУ СЛУЖІННЯ.

Раїса Калашнікова