У серпні почався п’ятий рік нашого регулярного, щотижневого служіння допомоги сорока пораненим у київській спеціалізованій лікарні. За весь цей час ми не пропустили жодного тижня.
У серпні почався п’ятий рік нашого регулярного, щотижневого служіння допомоги сорока пораненим у київській спеціалізованій лікарні. За весь цей час ми не пропустили жодного тижня.
Літо вступило у свою завершальну фазу, ракетні атаки тривають і вдень і вночі, але наші мужні та віддані волонтери продовжують своє служіння для підтримки сорока поранених у київській спеціалізованій лікарні.
У нашого волонтера в Одесі Олександра Макарова є що одна підопічна багатодітна родина. Мати, Оксана Дяченко, залишилася з чотирма дітьми, двоє з яких мають особливі потреби, і зараз знайшли притулок в Одесі.
У нашого волонтера в Одесі Олександра Макарова є що одна підопічна багатодітна родина. Мати, Оксана Дяченко, залишилася з чотирма дітьми, двоє з яких мають особливі потреби, і зараз знайшли притулок в Одесі. Клопотів завжди багато, а коштів на вистачає, тому допомога завжди доречна.
Наприкінці літа, перед початком учбового року, особливо важливо допомогти нашим підшефним багатодітним родинам на Одещині.
Наші харківські волонтери й надалі підтримують родину переселенця з інвалідністю Сергія Омеляненка, яка нині проживає в гуртожитку.
Сімейна пара, Марія Чупініна та Юрій Корольчук, взялися виховувати та опікуватися одинадцятьма дітьми-інвалідами. Семеро з них – немовлята, діти війни. Всі діти є інвалідами від народження або з важкими невиліковними захворюваннями, від яких відмовилися їх батьки ще у пологовому будинку. Дітлахи постійно хворіють, потребують обстеження, лікування, спеціального харчування.
Настав серпень, ось і завершальний місяць літа. Знову повернулася до Києва спека. Але для наших волонтерів немає поганої погоди, бо люди потребують підтримки і допомоги.
Як швидко минають дні, місяці, роки… Вони змінюють одне одного, ніби картини за вікном потяга: літо, осінь, зима, весна… І раптом ловиш себе на думці: ми знову шиємо літній одяг. Уже вкотре…
Липень, як правило в Києві, найспекотніший місяць літа. Життя в великому місті завмирає, але кількість поранених нажаль не зменшується, а також триває наша підтримка сорока поранених у київській спеціалізованій лікарні.
Продовжується підтримка нашими харківськими волонтерами родини інваліда-переселенця Сергія Омеляненка, що мешкає у гуртожитку разом з батьками похилого віку, які теж потребують піклування і допомоги.
У літній період завжди важко забезпечити стабільність роботи волонтерської команди, люди подорожують, займаються присадибними та дачними справами.
Після російської атаки в місті Вишневому на ділянці 15 гектарів постраждало майже 250 будинків.
Літо наближається до своєї середини, обстріли Києва тривають і вдень і вночі, але наші волонтерська команда продовжує опікуватись сорокома пораненими київської спеціалізованої лікарні.
Враг усилил обстрелы всей Украины. Киеву уделяют особое внимание, гибнут люди, рушатся дома, много людей страдают от тяжелых травм и психологического стресса.
Наші харківські волонтери вже три роки підтримують родину інваліда-переселенця Сергія Омеляненка, всі вони мешкають у гуртожитку, де знайшли прихисток багато переміщених людей з прикордонних районів Харківщини.
Рівно 4 роки тому, у червні 2022 року Теософський Орден служіння почав свою допомогу сорока пораненим у київській спеціалізованій лікарні для особливо важких випадків уражень опорно-рухового апарату.
Літо наближається до своєї кульмінаційної точки – літнього сонцестояння. Вперше за роки війни медперсонал спеціалізованої київської лікарні, де наша волонтерська команда опікується сорокома пораненими, відзначив зменшення надходження важких поранених.
Продовжуємо підтримку багатодітної родини Ольги Бойко, що мешкає в Одесі. Ольга сама має важку хронічну хворобу, і на її плечах тримається чисельна родина.
Наша волонтерська команда продовжує п’ятий літній сезон регулярної допомоги сорока пораненим у київській спеціалізованій лікарні для поранених з особливими ураженнями опорно-рухового апарату.
Наші харківські волонтери продовжують допомогу родині переселенця-інваліда Сергія Омеляненко, які були евакуйовані з Куп’янська і зараз проживають у гуртожитку Харкова.
Настала літня пора року, хоч прохолодно та дощить. Обстріли тривають і вдень і вночі, спеціалізована лікарня, яка здійснює допомогу особливо важким пораненим з усієї України, переповнена.
Наш волонтер в Одесі Олександр Макаров продовжує допомагати кільком родинам переселенців. Олена Казімова з трьома дітьми, один з яких, молодший, має особливі потреби, мешкає в Одесі.
У нашого волонтера в Одесі Олександра Макарова є що одна підопічна багатодітна родина. Мати, Оксана Дяченко, залишилася з чотирма дітьми, двоє з яких мають інвалідність, і зараз знайшли притулок в Одесі.
З часу свого створення і дотепер в Теософському товаристві прийнято приділяти значну увагу правильному розвитку свідомості в дитячому і підлітковому віці, бо саме в цей час особистого формування і становлення розум має найбільш пластичні властивості і здатність до сприйняття.
Календарне літо на порозі, і разом із ним змінюються запити та потреби. Переходимо до пошиття літніх футболок з коротким рукавом, а також легких речей для захисту від спеки, комах та для використання в польових умовах.
Попри тривалі і жорстокі обстріли, наша волонтерська команда продовжує своє служіння і підтримку сорока поранених у київський спеціалізованій лікарні для важких випадків ураження опорно-рухового апарату.
Попри всі обстріли, тривоги, життєві проблеми, наші волонтери продовжують свою допомогу сорока пораненим київської спеціалізованої лікарні. Дуже різні люди з усієї України, різні долі, але їх всіх об’єднало спільне горе, важкі поранення і тривала реабілітація.
У травня наш Орден служіння отримав ще одну чергову передачу від українців, які виїхали під час війни і зараз мешкають у Бельгії, зокрема у Брюсселі. Серед них і наша Валентина Климко з родиною.
Велика родина потребує великої уваги, любові, піклування, а сьогодні ще й великих коштів. Тут всі діти з особливими потребами, семеро малюків підростають, на літній сезон потрібний новий одяг, більшого розміру, потрібне спеціальне харчування, малюки часто хворіють – потрібні ліки.
Триває допомога київського осередку Теософського ордену служіння сорока пораненим у спеціалізований лікарні для людей з важкими ураженнями опорно-рухового апарату.
Київ прикрашений розквітлими каштанами, по-травневому квітучий, але тривоги лунають і вдень, і вночі, обстріли по всій Україні, багато загиблих і поранених.
От і завершується квітень, видався прохолодним, каштани не встигли розцвісти до 1 травня, але ми їх вже чекаємо з дня на день. Наша весняна допомога пораненим спеціалізованої лікарні для особливо важких випадків травм опоро-рухового апарату триває.
Квітень виправдовує свою назву, природа радує нас своїми первоцвітами, це надає чарівності цій порі року. Але війна триває, палати спеціалізованої лікарні переповнені, а наша допомога сорока пораненим триває.
Ця волонтерська акція відбулася на Великодні свята, і це була чудова нагода для підтримки сорока поранених у київській спеціалізованій лікарні.
У ці весняні дні харківські волонтери продовжують допомогу родині переселенця-інваліда Сергія Омеляненко, які були евакуйовані з Куп’янська і зараз проживають у гуртожитку Харкова.
Весна поширює свою владу у природі, вже розпустилися первоцвіти, зеленіє трава, набрякли бруньки на деревах, але у спеціалізованій лікарні, де під нашою опікою сорок койкомісць, повний аншлаг.
Цього року притулок для бездомних тварин «БІМ» опинився в епіцентрі справжнього погодного лиха. Люта зима стала випробуванням і для тварин, і для тих, хто виборював їхнє виживання у 20-градусні морози. Снігопади, що чергувалися з дощами, перетворили всю територію на суцільний льодовий панцир.
Дух підтримки, єднання, солідарності з постраждалими рухає нашими волонтерами вже четвертий рік у допомозі сорока пораненим, що перебувають у спеціалізованій київській лікарні.
Відповідальність, стабільність, узгодженість та взаємопідтримка – ось характерні риси нашої команди волонтерів. У київській спеціалізованій лікарні, де ми вже четвертий рік підтримуємо сорок койкомісць, нас вже добре знають, довіряють, завжди чекають і радо зустрічають.
У березні наш Орден служіння отримав чергову передачу від українців, які виїхали під час війни і зараз мешкають у Бельгії, зокрема у Брюсселі.
У весняний сезон наша волонтерська команда мобілізує свої резерви для пітримки сорока поранених у київській спеціалізованій лікарні. Цього тижні готували смачні та поживні обди Валентина Мацих, Оксана Анощенко, Наталія Матрос.
Весна, хоч і повільно, але набирає оберти. Це вже четверта воєнна весна. Природа пробуджується, але війна триває. Наша волонтерська команда продовжує свою підтримку сорока поранених у спеціалізованій київській лікарні.
У нашого волонтера з Одеси Олександра Макарова з’явилася ще одна підопічна багатодітна родина. Це окрема історія, яка трапилася ще наприкінці 2025 року, але пройти повз долю цієї жінки було неможливо.
Зимовий період для цієї великої родини пройшов
важко. Перехворіли батьки, дорослі діти і малеча, але зараз наче все це
залишилося позаду. Попереду весняні турботи.
От і настала весна, яку в цьому році особливо чекали. І хоч надворі ще сніг та льод, але у повітрі вже запах пробудження природи.
Зима на Одещині видалася цьогоріч суворою – майже без світла і тепла. Але вже перезимували! З настанням весни дуже хотілося привітати родину вимушених переселенців з окупованої частини Херсонщини.
Прихід весни сьогодні на Одещині як свято, бо зима видалася важкою. Наш одеський волонтер Олександр Макаров з Одеси зустрівся з багатодітною мамою Оксаною Дяченко, щоб придбати та передати необхідні речі, які вона обрала у весняний подарунок для своїх дітей.
Здається, тільки вчора ми вперше долучилися до роботи у «ВУЛИКу», а вже пішов четвертий рік. За цей час команда навчилася працювати в будь-яких умовах: і в спеку, і в холод.
Триває наша допомога важкопораненим у київській спеціалізованій лікарні, для сорока поранених з ураженнями опорно-рухового апарату.
Наші харківські волонтери продовжують допомогу родині переселенця-інваліда Сергія Омеляненко, які були евакуйовані з Куп’янська і зараз проживають у гуртожитку Харкова.
Попри суворі погодні умови, постійні обстріли, нестачу світла і тепла, наші волонтери продовжують підтримку сорока поранених у спеціалізованій київській лікарні, де їх завжди чекають, де вони вже стали своїми для медперсоналу.
У лютневі морози, за відсутності світла і опалення, наші київські волонтери не залишають підтримку сорока поранених у спеціалізованій лікарні, де перебувають важкі хворі з ураженнями опорно-рухового апарату.
Почався лютий. Хоч це і останній місяць зими, але цього року він вирішив сповна підтвердити свою назву – морози, відсутність тепла та світла, постійні нічні обстріли.
Дуже важка зима видалася в цьому році в Києві. Випробовування тотальними відключеннями світла, відсутністю опалення, води.
Важка ситуація у місті в січні. Через обстріли пошкоджена система опалення, водопостачання, немає світла.
Стан здоров’я інваліда Сергія Омеляненка нестабільний, його батьки намагаються підтримати сина. Родина була евакуйована з Куп’янська і зараз проживає у гуртожитку Харкова.
Січень видався суворим, морозним. Через ворожі обстріли у Києві перебої зі світлом, водою, опаленням. Важко пересуватися, не працює електротранспорт.
Які б події не відбувалися на фронті, але Новий Рік ніхто не відміняв, а привітати і пригостити у новорічні дні сорок поранених, що перебувають у спеціалізованій лікарні, – це радісна і почесна місія наших славних волонтерів.
Наші харківські волонтери продовжують допомогу родині переселенця-інваліда Сергія Омеляненко, які були евакуйовані з Куп’янська і зараз проживають у гуртожитку Харкова.