Дуже важкий період триває для України цієї осені, постійні обстріли, дуже багато поранених, і військових, і цивільних.
Але наша команда волонтерів продовжує свою регулярну допомогу сорока пораненим лікарні Інституту травматології та ортопедії НАМНУ. Цього разу смачні та поживні домашні страви готували Євгенія Швецова з донькою Марією та її подругою Оленою Мойсеєнко. Всі продукти купували за власний рахунок, зі зібрані серед друзів та колег кошти. Намагалися максимально використати сезонні овочі та фрукти, такі солодкі, соковиті, дуже привабливі і смачні. Ще й пиріг з яблуками спекли для всіх. Бакалейні товари закупив Олександр Довгопол. Він же власним транспортом все відвіз до лікарні. З ним поїхали Євгенія та Олена. Це теж дуже відповідальна задача – все розвезти по поверхах, рознести по палатах та роздати хворим. Таке служіння надихає і волонтерів, і поранених. Всі ми мріємо про швидке завершення війни і відновлення справедливого миру. А поки що щира вдячність нашим волонтерам та їх друзям за щедрість серця, співчуття до чужої біди, любов і винахідливість.Ми щиро
вдячні також нашим колегам ТОС з далекої Нової Зеландії за цільову фінансову
підтримку.
Наша вахта
триває!
A very difficult period continues for Ukraine this
fall, constant shelling, a lot of wounded, both military and civilians. But our
team of volunteers continues its regular assistance to the forty wounded at the
hospital of the Institute of Traumatology and Orthopedics of NAMSU. This time,
delicious and nutritious homemade meals were prepared by Yevgenia Shvetsova
with her daughter Maria and her friend Olena Moiseyenko. All products were
bought at their own expense, with funds collected from friends and colleagues.
We tried to make the most of seasonal vegetables and fruits, so sweet, juicy,
very attractive and tasty. They also baked an apple pie for everyone. Groceries
were purchased by Oleksandr Dovgopol. He took everything to the hospital in his
own vehicle. Evgenia and Elena went with him. This is also a very responsible
task - to transport everything to the floors, distribute it to the wards and
distribute it to the sick. Such service inspires both volunteers and the
wounded. We all dream of a quick end to the war and the restoration of a just
peace. In the meantime, sincere gratitude to our volunteers and their friends
for the generosity of their hearts, compassion for other people's misfortunes,
love and ingenuity.
We are also sincerely grateful to our TOS
colleagues from distant New Zealand for targeted financial support.
Our watch continues!
