Вересень видався теплим, сонячним, лагідним, але війна триває, і велика кількість важкопоранених потребують допомоги і піклування.
На цей раз для сорока пацієнтів лікарні Інституту ортопедії та травматології готували українські національні домашні страви подружжя Тетяна та Юрій Козачинські з помічницею, а також Тетяна Гончарук. Приємно, що деякі продукти люди дарували для потреб поранених. Всі сорок порції вийшли повноцінними, як для справжніх чоловіків. Гастрономічні товари купували подружжя Олександр та Олена Довгополи, вони ж і розкладали все по пакетиках. Привезли продукти до лікарні власним транспортом Тетяна Гончарук та Олександр Довгопол з Юрієм Козачинським. Все рознесли по палатах і роздали пораненим. Крім їжи, Козачинські за власні кошти придбали необхідні гігієнічні товари для потреб особливо важких лежачих хворих, за що вони були щиро вдячні. І ми у свою чергу щиро вдячні всім тим, хто доклав свої сердечні та фізичні зусилля для цієї акції, і також тим, хто надав фінансову підтримку нашій волонтерській ініціативі. Дякуємо також за цільову фінансову підтримку нашим американським колегам ТОС. Це єднання людей у важкі часи стало символом нашого часу. Переможе добро і справедливість!September seemed warm, sunny,
gentle, but the war continues, and a large number of seriously wounded need
help and care. This time, for forty patients of the hospital of the Institute
of Orthopedics and Traumatology, the married couple Tetyana and Yury
Kozachynski and their assistant, as well as Tetyana Honcharuk, prepared
Ukrainian national home-made dishes. It is nice that people donated some
products for the needs of the wounded. All forty servings came out complete, as
for real men. Gastronomic products were bought by Oleksandr and Olena
Dovhopoly, and they put everything in bags. Tetyana Honcharuk and Oleksandr
Dovgopol with Yuriy Kozachynskyi brought the products to the hospital with
their own transport. Everything was carried around the wards and distributed to
the wounded. In addition to food, the Kozachynskis purchased the necessary
hygiene products with their own funds for the needs of particularly difficult
bedridden patients, for which they were sincerely grateful. And we, in turn, are
sincerely grateful to all those who gave their heart and physical efforts for
this action, and also to those who provided financial support to our volunteer
initiative. We also thank our American colleagues of the TOS for targeted
financial support. This unity of people in difficult times has become a symbol
of our time. Goodness and justice
will win!
