четвер, 5 березня 2026 р.

ДОПОМОГА ДИТЯЧОМУ БУДИНКУ СІМЕЙНОГО ТИПУ НА ХАРКІВЩИНІ – 17 (English below)



 Зимовий період для цієї великої родини пройшов важко. Перехворіли батьки, дорослі діти і малеча, але зараз наче все це залишилося позаду. Попереду весняні турботи.

середа, 4 березня 2026 р.

ДОПОМОГА ВАЖКОПОРАНЕНИМ У КИЄВІ – 189 (English below)

 От і настала весна, яку в цьому році особливо чекали. І хоч надворі ще сніг та льод, але у повітрі вже запах пробудження природи.

ДОПОМОГА БАГАТОДІТНІЙ РОДИНІ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ З ХЕРСОНЩИНИ – 9 (English below)

 Зима на Одещині видалася цьогоріч суворою – майже без світла і тепла. Але вже перезимували! З настанням весни дуже хотілося привітати родину вимушених переселенців з окупованої частини Херсонщини.

ДОПОМОГА БАГАТОДІТНІЙ РОДИНІ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ З МИКОЛАЇВЩИНИ – 8 (English below)

 Прихід весни сьогодні на Одещині як свято, бо зима видалася важкою. Наш одеський волонтер Олександр Макаров з Одеси зустрівся з багатодітною мамою Оксаною Дяченко, щоб придбати та передати необхідні речі, які вона обрала у весняний подарунок для своїх дітей.

субота, 28 лютого 2026 р.

РАЗОМ ДЛЯ ТИХ, ХТО НАС ЗАХИЩАЄ

 Здається, тільки вчора ми вперше долучилися до роботи у «ВУЛИКу», а вже пішов четвертий рік. За цей час команда навчилася працювати в будь-яких умовах: і в спеку, і в холод.

середа, 25 лютого 2026 р.

ДОПОМОГА ВАЖКОПОРАНЕНИМ В КИЄВІ – 188 (English below)

 Триває наша допомога важкопораненим у київській спеціалізованій лікарні, для сорока поранених з ураженнями опорно-рухового апарату.

ПІДТРИМУЄМО РОДИНУ ПЕРЕСЕЛЕНЦЯ-ІНВАЛІДА У ХАРКОВІ – 32 (English below)

 Наші харківські волонтери продовжують допомогу родині переселенця-інваліда Сергія Омеляненко, які були евакуйовані з Куп’янська і зараз проживають у гуртожитку Харкова.

четвер, 19 лютого 2026 р.

ДОПОМОГА ВАЖКОПОРАНЕНИМ У КИЄВІ – 187 (English below)

 Попри суворі погодні умови, постійні обстріли, нестачу світла і тепла, наші волонтери продовжують підтримку сорока поранених у спеціалізованій київській лікарні, де їх завжди чекають, де вони вже стали своїми для медперсоналу.